Спілка українських вчених представила дослідження формування інтегрованої муніципальної енергосистеми громад України муніципальних утворень зважаючи на їх урбанізацію. Крім того, науковці запропонували концептуальну аналітичну модель генерації-споживання.
Принцип сталого розвитку здебільшого визначив тенденції розвитку світової енергетики з початку XXI століття. Акцент на енергетичну безпеку, енергоефективність, декарбонізацію та низьковуглецеву енергетику з активним будівництвом відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) є викликами та основними трендами сьогодення.
Для ефективної подальшої інтеграції у світове економічне середовище Україна, яка на сьогодні має високий внесок енергоносіїв у валовий внутрішній продукт, повинна ефективно адаптувати світовий досвід енергоефективності, забезпечуючи тим самим власну енергетичну безпеку використання чинних національних важелів. Окрему увагу слід звернути на процеси децентралізації, які дали значний поштовх та фінансові можливості для реалізації регіональних та місцевих ініціатив.
Енергоефективність на нижчих територіальних рівнях як запорука енергетичної безпеки держави, а також відновлювана та «зелена» енергетика та процеси декарбонізації є найбільш актуальними сучасними трендами світової енергетики. Масштабний процес децентралізації та територіальної реформи в Україні відкривається на базових рівнях, за методологією NUTS Європейської Комісії 2021 (домогосподарства, громади, міста, райони), є додаткові можливості для інтеграції в соціально-економічну інфраструктуру, інтенсифікація інноваційних моделей генерації та споживання енергії.
Запропоновані рішення
Гармонійний розвиток економіки держави передбачає ефективне енергозабезпечення, яке формується за допомогою та на основі взаємодоповнюючої економічної політики в енергетичному секторі. Така політика в сучасних умовах широкомасштабного процесу децентралізації в Україні характеризується додатковими можливостями та ресурсами на регіональному та місцевому рівнях. Використання чинного потенціалу із залученням світового досвіду моделей генерації та споживання електроенергії на рівні громади, синергетичний ефект від використання складних конструкцій, використання відновлюваних джерел енергії мають стати запорукою забезпечення всіх секторів України різними енергоносіями та видами палива.
Дуалізм децентралізації на місцевому рівні в Україні характеризується наявністю взаємної тенденції: збільшення широких можливостей для наповнення місцевого бюджету, але й значне збільшення видатків. Одним із таких перевірених інструментів є відповідні фонди, які поєднують два напрямки:
- Загальнодержавний – отримати кошти на розвиток через відповідну державну інституцію;
- Європейський – отримати фінансування через відповідний фонд.
Заходи для реалізації комплексу
У статті вчені запропонували та математично формалізували концептуальну модель генерації-споживання електроенергії, що доводить можливість та необхідність поетапної реалізації комплексу з шести організаційно-економічних, інституційних та регуляторних заходів:
1. Створення та реєстрація енергетичного кооперативу відповідно до законодавства України;
2. Постановка цілей, визначення стратегії кооперативу та організаційно-правових питань;
3. Підготовчий етап виробництва електроенергії (включаючи аналіз місця, наявність матеріально-технічної бази);
4. Встановлення сонячних панелей (встановлення та тестування відповідно до галузевих стандартів);
5. Виробництво електроенергії (включаючи контроль якості та планове обслуговування);
6. Використання виробленої енергії для споживання кінцевими споживачами.
Такий комплексний підхід значно підвищить ступінь впливу децентралізації на модернізацію економіки України та поширення руху енергетичної кооперації. Енергетичні кооперативи є значним кроком до енергетичної незалежності та енергетичної безпеки громади, а використання наявних можливостей для залучення кооперативів до моделі дослідження місцевого самоврядування-генерації споживання електроенергії змінить гуртовий ринок і виведе домогосподарства та громади на новий рівень.
Таким чином, Україна має декілька реальних можливостей для підвищення енергетичної безпеки, енергоефективності, декарбонізації та впровадження низьковуглецевої енергетики, що, своєю чергою, зменшить імпорт енергоносіїв, активізує економічні процеси, прискорить децентралізацію та забезпечить сталий розвиток.
Ознайомитися з повним текстом наукової статті та побачити формалізовану модель можна за посиланням на першоджерело.